[DaemonHome]

Ксо, в мене знов під вечір високий цукор-довбані 27!!!!!!!РРРРР

Сьогодні воістину убогий день- в мене нічорта не малюється
ВЗАГАЛІ
Я втомилась як незнамо хто від свого дибілізма
Години три з половинлою намагалась натуру на одну ногу поставити і ЩО?
А нічого, я раптово отупіла,не стоїть вона хоч ти трісни!Один день в тиждень сидить натура і саме сьогодні в мені ввімкнувся ідиотизм(((
Божечкі, як я в собі розчарувалась



Сьогодні дубарно,тому будинок я не закінчила,хоч трошки його і помучила, а мене помучили ті хто проходив повз.)
І з такою кількістью людей,як я поговорила сьогодні(та і вчора теж) я не розмовляла давно.Виділимо:
1.Художник-станковіст на костилях і з вибитими передніми зубами(може в ДТП потрапив?)-у нього поруч студія)І він відкрив мені оченята-я малюю колишній будинок художникаШкода,що колишній
2.Дідок псевдо-письменник(виникла така асоціація),котрий облив мене брудом і зробив комплімент, а потім накричав, я досі ось така
3.Якщо я малюю на вулиці, ТО Я ОБОВЯЗКОВО ЗНАЮ ВСІ ВУЛИЦІ НАВКОЛО, по крайній мірі так думають всі, хто спитав у мене дорогу

Короче кажучи-фактично діло з мертвої точки не здвинулось

Поїхала на виставку в честь дня інваліда,та, куди я так і не змогла подати роботи і вона шикарна)Реально, думалось мені там буде гірше, але обійшлось





Посиділи з Максом в кафе,прогулялись по нічному Києву)



на виставці потринділа зі знайомими-організаторами, зустріла там свого декана)
До чого насправді приємно зустрічатись в подібних місцях, коли вся робота завершена і всі щасливі
Казково так)
Я так і не змогла прийняти участь, але відчула себе щасливою)

Хочу спатки, але треба малювати на завтра роботи
Що жи ж робити?